Звіт про проведення V (IX) Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і технологія іншомовної освіти»

26 жовтня 2022 р. на базі факультету іноземної філології відбулася V (IX) Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і технологія іншомовної освіти». Її цьогорічною особливістю було проведення в онлайновому режимі. Науковий захід дозволив учасникам поринути в обговорення доволі актуальних проблем лінгводидактики, як-от: використання сучасних і традиційних засобів навчання іноземних мов у школі та закладі вищої освіти; ролі інформаційних технологій у формуванні комунікативної компетентності; особливостях сьогоденних форм навчання; формування у процесі міжмовної взаємодії іншомовних компетентностей, зокрема за професійним спрямуванням; послугування стратегіями мовної підготовки іноземних студентів.

У програмі конференції заявлено доповіді більш ніж вісімдесяти п’яти учасників з різноманітних навчальних закладів – як України (Києва, Харкова, Умані, Кам’янця-Подільського, Житомира, Бахмута, Слов’янська, Маріуполя), так і зарубіжжя (Австрії, Швейцарії, Данії, Китаю, Сполучених Штатів Америки), а також Міжнародних освітньо-методичних, мовних і культурних центрів та асоціацій.

На пленарному засіданні були представлені зокрема і доповіді шановних гостей, які плідно співпрацюють з викладачами іноземних мов нашого факультету: старшого викладача кафедри романських мов Віденського університету (Австрія), доктора Макса Доппельбауера; професора кафедри суспільних наук Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, доктора педагогічних наук, професора Вітченка Андрія Олександровича; доцента кафедри української філології для іноземних громадян Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора педагогічних наук, доцента Швець Ганни Дмитрівни.

Доповідь доктора Макса Доппельбауера за темою “Filmmaking and International Collaboration in teacher training for foreign languages. Didactic considerations on the use of newer media” була присвячена дидактичним міркуванням щодо використання новітніх медіа, яке поєднує концепції змішаного та дистанційного навчання і на сьогодні є важливим елементом навчання іноземних мов.

У доповіді доктора педагогічних наук, професора Вітченка Андрія Олександровича висвітлено питання технологізації іншомовної освіти у вищій школі, що має на меті сприяти підвищенню якості вищої освіти та підготовці здобувачів до майбутньої професійної комунікації.

В умовах повномасштабної війни інтерес до вивчення мови нашої держави постійно зростає, й особливого значення набуває вивчення української мови як іноземної. Сучасні запити й виклики короткотермінових курсів української мови як іноземної (з досвіду викладання в межах Ґрайсфальдського Українікуму) було розглянуто доктором педагогічних наук, доцентом Швець Ганною Дмитрівною.

Сьогодні одним з провідних є корпусно базований підхід до опрацювання значного за обсягом мовленнєвого матеріалу, про що свідчила доповідь «Анотування корпусу усного мовлення: система і підходи» кандидата філософських наук, доцента кафедри романо-германської філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Страшко Ірини Володимирівни.

Подальша насичена робота учасників конференції передбачалася на секційних засіданнях і майстер-класах. Учасники конференції мали змогу долучитися до тренінгу «Практикум з ефективного використання цифрових ресурсів Pearson на онлайн-уроках» (керівник заходу – Білоус Геннадій Валерійович, методист Міжнародного методично-освітнього центру Dinternal Education) та майстер-класу «Порушення поведінки: причини та педагогічні заходи, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю» (керівник заходу – Щерба Наталія Сергіївна, доцент кафедри міжкультурної комунікації та прикладної лінгвістики Житомирського державного університету імені Івана Франка, доктор педагогічних наук, доцент).

За результатами підбиття підсумків конференції її організатори – кафедра методики викладання іноземних мов і кафедра іноземних мов за професійним спрямуванням – щиросердно висловлюють вдячність шановним гостям і учасникам конференції за проявлену зацікавленість Драгоманівською науково-практичною подією і сподіваються на подальшу творчу співпрацю та плідний науковий діалог.