06 травня відбулася перша зустріч кіноклубу «Війна у кадрі», організованого кафедрою світової літератури та теорії літератури.

Ті, хто завітав до клубу, дізналися історію створення легендарної стрічки Абеля Ганса «Я звинувачую», про яку кілька європейських газет після її виходу на екрани у жовтні 1919 р. написали, що, якби цей фільм показали світові у 1913 році, він міг би унеможливити І світову війну. Згадали й про пізнішу, перероблену А. Гансом версію «Я звинувачую» 1937 року, якою автор сподівався запобігти новій війні, навіть звернувшись до офіційної режисерки Третього рейху Лені Ріфеншталь з проханням організувати показ фільму для Гітлера. Учасники зустрічі передивилися фрагменти фільму, простежуючи, як в їх візуальному ряді реалізується антивоєнна спрямованість твору через мотиви «танку смерті» та «повстання загиблих». Було окреслено й літературний контекст стрічки А. Ганса – від знаменитого «Я звинувачую…!» Е. Золя (його відкритого листа президенту Франції з приводу «справи Дрейфуса») до балад Й.Х. фон Цедліца «Нічний смотр» (1827), Г. Гейне «Гренадери» (1846) та Б. Брехта «Легенда про мертвого солдата» (1918). Особливо відзначили болісну актуальність думки про відповідальність живих перед загиблими, акцентованої в фіналі фільму у словах мертвого солдата до своїх товаришів: «Настав час з’ясувати, чи не була наша смерть марною. Йдемо ж додому і подивимось, чи достойні вони нашої жертви».

Наступної п’ятниці, 13 травня, о 19.00 знов будемо раді зустрітися на обговоренні фільму Л. Майлстоуна «На Західному фронті без змін» за однойменним романом Е.М. Ремарка. Посилання на зустріч в Google-Meet:https://meet.google.com/cee-vdhs-fvo

Інформаційний телеграм-канал:https://t.me/wartimecinema